Категорія способу дієслів



Спосіб дієслова виражає відношення дії до дійсності.' Діє­слова бувають дійсного, умовного і наказового способів.

Дійсний спосібозначає дію, що вже відбувалася, відбу­вається чи відбуватиметься,)Саме у зв'язку з цим дієслова дійс­ного способу мають форми теперішнього, минулого, давноми­нулого і майбутнього часу, особи і числа, а для минулого ча­су — також й форми роду.* Наприклад: Я, епохо, скажутобі, рапорт віддамтобі, комсомоле, що з словом твоїм ходив у бій (Шер.); О, велетні, що запряглисьв ярмо, щоб цілий світ од ярем увільнить! Я вірую, що йдетеви недарма (Рильськ.).

Дієслова дійсного способу можуть вживатися із запереч­ною часткою не: Ти, може, серденько, того й не знаєш,як гар­но, любо як співаєш (Гл.).

Умовний спосібозначає дію, можливу за певних умов чи бажану. Наприклад: Я жив бидвічі і помер бидвічі, якби було нам два життя дано (Бажан); Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну (Л. Укр.).

Умовний спосіб твориться від дієслів минулого часу за допомогою частки би (б). Дієслова умовного способу мають лише форми роду і числа. Форма особи виражається за допо­могою займенників, а категорії часу взагалі відсутні. Напри­клад:

Однина Множина

Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід

Я ходив би;, ходило б; ходила б; ми ходили б;

Ти ходив би; ходило б; ходила б; ви ходили б;

Він ходив би;, воно ходило б; вона ходила б; вони ходили б.

Частка би вживається після дієслів, які закінчуються на приголосний: ходив би, косив би, читав би, частка б — після дієслів, що закінчуються на голосний (ходила б, ходили б).

Умовна частка би (б) завжди пишеться окремо від дієслів, з якими утворює умовний спосіб, але постійного місця не має. Вона може стояти після дієслова й перед ним, входити до скла­ду сполучника, а також відокремлюватись іншими словами від дієслова, з яким пов'язана. Наприклад: Коли бКозакова запитали,де кінчаються його службові справи і де починають­ся особисті, то він тільки здвигнув бина це плечима; в нього в полку все ж давно стало особистим (Гончар); Якби ви з нами подружились,багато бдечому навчились(Шевч.).

313.

Наказовий спосібу формі наказу, заклику, побажання, . прохання, поради виражає спонукання до дії, яка реально ще не існує. Наприклад: Веди, доріженька крута, нас кличе ви­сота, нехай на всіх гірських шпилях горитьчервоний стяг (Мур.); За рідний край і життя віддай(Нар. тв.).

Дієслова наказового способу мають категорію виду, особи (2-ї однини, 1-ї і 2-ї множини), числа і не мають категорії часу.

Форми наказового способу утворюються від основ теперіш­нього часу за допомогою закінчень.

. 2-га ос. однини----и (неси, роби) або нульове закінчення

(сип, співай);

1-ша ос. множини — -імо (-їм), -мо(несімо, несім; робімо, робім; сипмо, співаймо);

2-га ос. множини — -іть (-іте), -те(несіть, несіте; ро­біть, робіте, сипте, співайте).

Закінчення -и, -імо(-ім), -іть (-іте) вживаються у таких випадках:

1. Якщо наголос припадає на закінчення: несуть неси, несімо, несіть. Коли при утворенні доконаного виду додаєть­ся префікс, на який переноситься наголос, закінчення залиша­ються ті ж самі:

2-га ос. однини — винеси, висип, заспівай (нульове закін­чення);

1-ша ос. множини — винесімо, висипмо, заспіваймо;

2-га ос. множини — винесіть (винесіте), висипте, заспі­вайте.

2. Коли основа закінчується збігом двох приголосних; 1-ша ос. однини — гукни, стрибни;

2-га ос. множини — гукнімо, стрибнімо;

3-тя ос. множини — гукніть, стрибніть.

Закінчення -іте, що..виступає у 2-й особі множини пара­лельно з -іть, вживається для надання вислову урочистості. Наприклад: Поховайте та вставайте,кайдани порвіте івражою злою кров'ю волю окропіте(Шевч.).

В інших дієсловах з основою на й; на твердий або м'який приголосний д, т, з, с, л, н, які пом'якшуються; на приголос­ні б, п, в, м, ж, ч, ш, р(співають, стануть, порадять, сиплють) наказовий спосіб виражається у 2-й особі однини — нульовим закінченням (стань, порадь, співай, сип); у 1-й і 2-й особах множини за допомогою закінчень -мо, -те, що приєднуються безпосередньо до основи, наприклад: сип, сип-мо, сип-те.

Дієслово їсти має такі форми наказового способу:

2-га ос. однини — їж;

1-ша ос. множини — їж-мо;

314.

2-га ос. множини — іж-те.

Наказовий спосіб утворюється також і від дієслів з суфік­сом -ся(сь): піднесися, розвеселися.

Наказова форма 3-ї особи утворюється за допомогою спону­кальної частки хай (нехай) від дієслів теперішнього та май­бутнього простого часу в 3-й особі однини і множини. Напри­клад: хай живе, хай живуть; нехай співає, нехай співають; хай робить, хай зроблять.




Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *



16 − 10 =