Sklasti dіalog о zustrіch dvoh druziv ГКЦБФР не bachilis pіslya vipusknogo Vechory 15 rokіv



Скласти діалог про зустріч двох друзів які не бачились після випускного вечора 15 років

  • Г: - Привт, Марчко!

    М: - Й тоб привт, Ганнусю! Як же я рада тебе бачити!

    Г: -Так, де б ми ще зустрлися, якби не в цй крамниц.

    М: - Та й не кажи. Дивно це, в школ були найкращ подруги, а вже майже пятнадцять рокв як не бачилися, хоч обцяти пд час випускного вечора телеонувати одна однй. Як ти? Як справи? Я чула ти замж вийшла.

    Г: - Та це вже було 12 рокв тому. А зараз в мене вже дво синв, одному 3 роки, другому девять. А чи смя в тебе?

    М: - В мене лише дванадцятирчна донька.

    Г: - А чоловка хба не було?

    М: - Був, але покинув нас, вибач, не хочу про це згадувати.

    Г: - Вибач, будь ласка. Я не знала.

    М: - Нчого. все вже в минулому. А де ти працюш?

    Г: - Як мряла, я лкар-педатр в районнй лкарн.

    М: - Яка ти молодець, пшла все ж таки до сво мр, а я памятаю й зараз як в одинадцятому клас ти постйно вагалася, чи вийде з тебе гарний лкар чи н. А я ось працюю вчителькою англйсько мови в школ.

    Г: - Але ж ти мряла бути перекладачем?!

    М: - Та що з того, то було дуже давно. Не вийшло в мене, ось все.

    Г: - Зрозумло. а когось з наших бачила?

    М: - Бачила нещодавно Павла, памяташ, вн тоб страшенно подобався в старших класах?

    Г:- Не нагадуй, в нього була половина з двчат нашого класа закохана, а в нього вже тод двчина була, не памятаю вже як звали.

    М: - звали рина, вона за нього замж вийшла. В них все добре.

    Г: - Звдки знаш?

    М: - Кажу ж, бачила Павла нещодавна. Питав до реч про тебе, сказала, що не бачились давно, вн здивувався дуже.

    Г: - Зрозумло. А я дуже часто згадую наш клас, як ми з тобою сидли на першй парт й всеодно непомтно списували контрольн, памятаю що сми завжди смялися, т постйно жартувала, за що вчитель фзики часто виганяв нас з класу.

    М: - Я теж це памятаю, а особливо як ми клька разв усм класам вткали з урокв. Шкода зараз класного кервника, що так мучився з нами.

    Г: - Так, Валерй Миколайович гарний був вчитель людина теж гарна, завжди нас розумв, допомогав. Я чула, вн усе ще працю?

    М: - Так, ми з ним працюмо в однй тй ж школ.

    Г: - Зрозумло. Вибач, Марчко, мен вже бгти треба. Була рада тебе побачити. Буду рада зустртися ще. Ось мй номер та адреса, сподваюсь ти зателефонуш, або прийдеш в гост.

    М: - неодмнно, бувай!

    Г: - Не кажи бувай, бо так ми пятнадцять рокв тому сказали одна однй на випускному вечор. Тож до зустрч!

    М: - Звсно. До зустрч!

    Вибач, нчого кращого не можу придумати)

    Г: та М: реплки за менами двчат щоб не заплутатися коли складала далог, М - Марчка, Г - Ганнуся



Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *



1 + 5 =